20 лютого в книгарні "Є" відбулась презентація книжки Елен Блан "Родом із КГБ. Система Путіна", яка вийшла у видавництві "Темпора", переклад з французької Петра Таращука.
Елен Блан є доктором східних мов, політології і кримінології в Національному центрі наукових дослідень Франції (CNRS). Мовою оригіналу книжку вперше видано в 2004 році. Авторка намагається відкрити завісу з процесів, які відбувалися наприкінці існування СРСР і в сучасній Росії. Вона пропонує відповіді на питання, які замовчуються західною спільнотою або вважаються розв'язаними. Зокрема, про роль КГБ і Андропова в плануванні "перебудови"; про загадки путчу 1991 року; загибель таких діячів як Александр Лебедь і Александр Собчак; прихід до влади Путіна і розпалювання етнічних конфліктів; проникнення агентів російських спецслужб у європейські країни; чи можливе зближення Заходу з сучасною Росією; прихід спецслужби до влади як унікальне явище в світовій історії; про Путіна як архетип чекіста, для якого прозахідний ухил тільки маска.
Авторка застерігає західну суспільну думку про небезпеку, яка від Росії виходить.
На презентації, яку вела Юлія Олійник, директор видавництва "Темпора", виступив філософ Ігор Лосєв, який наголосив, що КГБ не можна порівнювати зі спецслужбами демократичних країн. Принципова відмінність полягає в тому, хто кого контролює: суспільство спецслужби чи навпаки. В Росії склалася унікальна система, де спецслужба сама прийшла до влади і нема над нею навіть партії, як було в СРСР. Добре, що книжка вийшла в Західній Європі, де не дуже бачать небезпеки і де є високопоставлені діячі, наприклад Шрьодер, які ймовірно були підкуплені Росією. Демократія вимагає сильних спецслужб, щоб захищатися, і біда України, що в нас вони ще слабкі.
Сергій Кокін, заступник директора архіва СБУ, покритикував книжку за дещо спрощений підхід. Зокрема, спецслужби не монолітні, тому формули кшталту "в надрах КГБ" звучать занадто неконкретно. Керівники КГБ часів Андропова могли розробляти плани перебудови, але документи йому не траплялися. А наступні керівники були меншого калібру і не могли, наприклад, спрогнозувати розпад Союзу. Спецслужби пострадянських країн, зокрема СБУ, уже сильно відрізняються від ФСБ, тому висловлювання, які їх об'єднують, неправильні. Взагалі, професійна історія радянських і пострадянських спецслужб досліджена погано, на відміну від історії репресій, яка в Україні вивчена краще. Як версія, чому "Україна не Росія", -- домовленості 1991 року між комуністами і Рухом про входження рухівців у владу, зокрема і в республіканське КДБ.
Професор Вячеслав Брюховецький, почесний президент НаУКМА, згадував про свої стосунки з КГБ. Відповідаючи на запитання з залу про історію з присвоєнням Донецькому університету імені Василя Стуса, сказав, що багато що пояснюється українофобними настроями серед керівництва університету.
Професор Володимир Панченко розповів про свої враження від книжки і що найсильніший там розділ про першу чеченську війну як спецоперацію по приходу Путіна до влади. Існує мережа шпигунів і агентів впливу, і, мабуть, реакція багатьох українських політиків на історію з Черномирдіном і заявою МЗС пояснюєтся не тільки партійною боротьбою. Важливо, що книжка вийшла в Європі як нагадуваннятрадиції і цінності Заходу і Росії. Авторку у Франції не люблять за це нагадування.
Виступили також журналіст Юрій Макаров, перекладач книжки Петро Таращук і журналіст Тарас Марусик, який ініціював переклад. Тарас Марусик зокрема розповів, що Елен Блан не приїхала на презентацію, бо їй рекомендують з міркувань безпеки не їздити в колишній Радянський Союз, і навіть у Франції вона намагається не дуже "світитися", наприклад, важко знайти її фотографії.
maidan.org.ua
Немає коментарів:
Дописати коментар